Štše ne vmerla Ukrajiny

Wikipedia
Loikkaa: valikkoon, hakuun
Štše ne vmerla Ukrajina

Štše ne vmerla Ukrajina (ukr. Ще не вмерла Українa) on Ukrainan kansallislaulu. Laulun sävelsi Länsi-Ukrainasta kotoisin oleva säveltäjä ja pappi Myhailo Verbytskyi vuonna 1863 Pavlo Tšubynskyin vuotta aikaisempaan kirjoittamaan isänmaalliseen runoon. Laulu muistuttaa hieman puolalaisia ja serbialaisia kansanlauluja. Siitä tuli Ukrainassa suosittu isänmaallinen laulu, ja vuonna 1917 se julistettiin vasta itsenäistyneen Ukrainan tasavallan kansallislauluksi.

Štše ne vmerla Ukrajina laulettiin de facto -kansallislauluna uudelleen itsenäistyneen Ukrainan ensimmäisen presidentin Leonid Kravtšukin virkaanastujaisissa 5. joulukuuta 1991. Ukrainan perustuslaki, joka hyväksyttiin 28. kesäkuuta 1996, määrää 20. artiklassaan Verbytskyin sävellyksen kansallislauluksi, määräten samalla, että laulun virallisten sanojen on tultava hyväksytyksi parlamentissa kahden kolmasosan enemmistöllä. Näin tapahtui vasta 6. maaliskuuta 2003, jolloin parlamentti hyväksyi laululle viralliset sanat, jotka poikkeavat hieman Tšubynskyin alkuperäisestä runosta.

Sanat[muokkaa | muokkaa wikitekstiä]

Ukrainalaiset sanat kyrillisin kirjaimin

Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Kertosäe:
Душу, тіло ми положим за нашу свободу.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Ukrainalaiset sanat translitteroituna

Štše ne vmerla Ukrajiny i slava, i volja,
Štše nam, brattja molodiji, usmihnetsja dolja.
Zhynut naši voriženky, jak rosa na sontsi,
Zapanujem i my, brattja, u svoji storontsi.
Kertosäe:
Dušu, tilo my položym za našu svobodu
I pokažem, štšo my, brattja, kozatskoho rodu.


Ukrainalaiset sanat ennen vuotta 2003

Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття-українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,
Заживемо і ми, браття, у своїй сторонці.
Kertosäe:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем браття, всі за волю, від Сяну до Дону
В ріднім краю панувати не дамо ні кому.
Чорне море ще всміхнеця, дід Дніпро зрадіє,
Ще на нашій Україні доленька доспіє.
Kertosäe
А завзятта праця щира свого ще докаже,
Ще ся вомі в Україні піснь гучна розляже.
За Карпати відібється, згомонить степами,
України слава стане поміж народами.
Kertosäe

Aiheesta muualla[muokkaa | muokkaa wikitekstiä]

Commons
Wikimedia Commonsissa on kuvia tai muita tiedostoja aiheesta Štše ne vmerla Ukrajiny.